Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Подрезенко І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Кириченко В. А. До питання оцінки техногенного впливу на екологічний стан прибережної зони морської акваторії [Електронний ресурс] / В. А. Кириченко, С. В. Крючкова, Н. С. Остапенко, І. М. Подрезенко, С. П. Сердюк, О. К. Тяпкін // Гідроакустичний журнал. - 2013. - № 10. - С. 118-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gaj_2013_10_17 | ||
| 2. | 
Пігулевський П. Г. Оцінка змін природного режиму підземних вод під впливом функціонування крупних водосховищ (на прикладі Каховського водосховища на р. Дніпро) [Електронний ресурс] / П. Г. Пігулевський, І. М. Подрезенко, О. К. Тяпкін, І. М. Ярошевич // Екологія і природокористування. - 2014. - Вип. 18. - С. 65-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecolpr_2014_18_10 | ||
| 3. | 
Подрезенко І. М. Особливості врахування біотичної складової при формуванні інтегральної оцінки стану водних екосистем в умовах техногенного впливу [Електронний ресурс] / І. М. Подрезенко, Н. С. Остапенко, О. К. Тяпкін, С. В. Крючкова, В. А. Кириченко, О. В. Джежулей, Н. А. Ярошенко // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. - 2015. - № 2(1). - С. 78-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhnau_2015_2(1)__13 | ||
| 4. | 
Подрезенко І. М. Особливості екологічної оцінки природно-техногенного впливу на гідросферу в межах міських техноекосистем [Електронний ресурс] / І. М. Подрезенко, Н. С. Остапенко, С. В. Крючкова, В. А. Кириченко, Л. В. Бондаренко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 2. - С. 70-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_2_10 Екосистеми гідросфери мають визначальне значення для функціонування міських техноекосистем. На їх екологічний стан найбільший вплив чинять виробничі процеси підприємств, особливо гірничодобувних, які використовують величезні обсяги ресурсів (енергії, матеріалів і води), а повертають до навколишнього середовища масу відходів і забруднених стічних вод. Аналіз багаторічних спостережень показує, що найбільш поширеними забруднювачами річок басейну Дніпра є нітрити, азот амонійний, біогенні та органічні речовини, важкі метали, нафтопродукти і феноли. Концентрація їх свідчить про порушення якісних нормативів води, які затверджені для промислово-господарських комплексів, водойм для розведення риб, а також культурно-побутового призначення в межах міських техноекосистем. З метою не тільки подолання негативних наслідків, а й запобігання техногенного впливу, одним з головних завдань екологічно збалансованого природокористування повинно бути визначення полікомпонентного впливу токсичних викидів і відходів на навколишнє середовище, особливо на гідросферу. Представлено методологічні підходи до оцінки природно-техногенного впливу на гідросферу в межах міських техноекосистем. У цьому дослідженні пропонується оцінювати природно-техногенний вплив на гідросферу шляхом визначення на мікроелементному рівні парного корелювання. Актуальність цієї проблеми обумовлена ще й тим, що в останні роки простежується тенденція вторинного забруднення природних вод унаслідок десорбції забруднювачів різної природи та хімічної структури у відповідних донних відкладеннях. Уперше були досліджені кореляційні взаємозв'язки між техногенними, біогенними та гідрологічними характеристиками водойм у межах міських техноекосистем; визначені коефіцієнти парної кореляції; виконана систематизація та визначено основні закономірності, які стосуються розподілу мікроелементів у семи групах, з урахуванням їх кількісного вмісту в планктоні. В результаті аналізу коефіцієнтів парної кореляції між мікроелементами, що містяться у планктоні, була складена класифікація небезпеки цих мікроелементів щодо перенесення їх в харчовому ланцюзі "Планктон/Риба/Людина". | ||
| 5. | 
Пігулевський П. Г. Дослідження сукупності техногенних факторів, що впливають на гідрогеохімічний стан території півдня Кривбасу [Електронний ресурс] / П. Г. Пігулевський, І. М. Подрезенко, Л. Б. Анісімова, О. К. Тяпкін // Геохімія техногенезу. - 2020. - Вип. 3. - С. 33-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpigns_2020_3_6 В умовах значного зменшення кількості стічних вод, пов'язаного з падінням промислового виробництва в Україні в останні десятиліття, зменшилася мінералізація поверхневих вод р. Дніпро та інших річок його басейну, що в цілому сприяє їх оздоровленню. У той же час, гірничодобувна діяльність (в т.ч. залізорудні підприємства) продовжують бути одними з найбільших забруднювачів довкілля. У породах залізорудних родовищ зустрічаються Ga, Ge, Be, Sn, V, Mn, Ca, Cu, Ti, Cr, Ni, Pb, Mq, Ba, Zn, Zr, Au та інші хімічні елементи. Гірничодобувні підприємства часто межують із сільськогосподарськими угіддями (СГУ), де в результаті внесення добрив і обробки рослин пестицидами в грунт потрапляють хімічні елементи різного ступеня небезпеки. Практично повне насичення конкретними елементами грунтів призводить до того, що отримана з добривами нова порція цих елементів може безперешкодно мігрувати в підземні водоносні горизонти (в основному в перший безнапірний водоносний горизонт) і в результаті змиву з водозбірної площі, в кінцевому рахунку, потрапляти в поверхневі водотоки та забруднювати їх. На прикладі Кривбасу показано, що внаслідок спільної дії факторів індустріальної (і, в першу чергу, гірничо-добувної) і сільськогосподарської діяльності в цьому регіоні вже давно сформувалися нові стійкі природно-техногенні геосистеми, в яких найбільш уразливими елементами є поверхневі та підземні води та зона аерації. У сучасних умовах зменшення негативного впливу промислового (в т.ч. гірничого) виробництва все більш актуальним стає питання дослідження негативного впливу на довкілля діяльності агропромислового комплексу та визначення його частки у загальному техногенному навантаженні півдня Кривбасу. До основних забруднювачів грунту та підземних вод (а в подальшому - поверхневих вод і донних осадів) даного регіону, разом із відходами гірничодобувного виробництва, можна віднести добрива та пестициди, які надмірно внесені до грунту. Питання про забруднення СГУ, що межують з об'єктами гірничого виробництва, вимагають детального комплексного вивчення, в т.ч. розробки методики розмежування впливу (вкладу) гірничопромислового та аграрного комплексів у забруднення конкретної території. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |